П’ять днів у стані воркшопу, або Знову про те, що забуттю не підлягає

П’ять днів у стані воркшопу, або Знову про те, що забуттю не підлягає

Минулого тижня у Житомирі відбувалася подія, позначена у новинах місцевих ЗМІ як воркшоп із вивчення історії німців Волині. Об этом сообщает nbr-ua.info со ссылкой на СМИ.





Особливої уваги, а тим паче ажіотажу, перебування у Житомирі майже трьох десятків журналістів, науковців-культурологів, які цікавляться історією німецької колонізації території колишньої Волинської губернії, не викликало. Хоча це аж ніяк не означає, що вивчення історії німців Волині сьогодні не викликає зацікавленості у громади Житомирщини, а ще більшою мірою – у багатьох областях (землях) Німеччини. Ба більше, якраз у Німеччині сьогодні інтерес до вивчення історії німецьких колоністів поза межами «великої» Батьківщини викликає стабільно потужну увагу та цікавість. Житомирщина, як складова Волині, а Житомир, як столиця колишньої Волинської губернії, займають чільне місце у процесі вивчення історичної спадщини німецької колонізації упродовж кількох століть.



Варто зауважити, що нинішній захід, який проходив у Житомирі, а також – у ряді районів Житомирської області, організували дві громадські структури: товариство німців України «Відергебурт» («Відродження») та німецьке історичне товариство «Волинь».


Учасниками воркшопу стали молоді науковці, дослідники, культурологи, журналісти як із Німеччини, так із України.



Із 28 жовтня до 1 листопада у Житомирі відбулося декілька подій, які мали стати стартовим майданчиком для написання матеріалів, створення роликів чи навіть постів у соціальних мережах на історичну тематику, приурочену німцям Волині. Стартував воркшоп із виступу гостя – президента історичного товариства «Волинь» Герхарда Кьоніга. У конференц-залі Житомирської наукової бібліотеки пан Кьоніг розповів про основні напрямки дослідження багатолітньої і багатостраждальної історії німців Волині. Трохи згодом учасники воркшопу зустрічалися із Георгієм Мокрицьким – директором житомирського видавництва «Волинь», знаним у Житомирі краєзнавцем-дослідником, який розповів своїм молодшим колегам про історичні місця, що мають прямий і безпосередній стосунок до життя німецької громади у Житомирі. Розповідь Георгія Павловича Мокрицького завершилася екскурсією вулицями Житомира, під час якої гості обласного центру мали можливість познайомитися із чотирма десятками пам’ятних місць, які символізують та нагадують про історію волинських німців. Упродовж двох днів учасники воркшопу мали можливість відвідати Державний архів Житомирської області, де його працівники підготували із такої нагоди тематичну виставку архівних документів, приурочену майже столітньому періоду колонізації Волині етнічними німцями.


Два дні учасники воркшопу із вивчення історії німців Волині провели у подорожах територією Житомирщини. 30 жовтня 2019 року вони побували на території Баранівського району. У селищі Полянка учасників воркшопу зустрічали місцеві жителі. Неподалік села (за 2,5 кілометра від крайніх сільських хат) свого часу, ще до 70-х років минулого століття, існувало поселення, засноване німцями-колоністами. Місцеві мешканці кажуть, що поселення існувало із початків ХVIII століття, однак історичні джерела вказують на те, що німці-колоністи з’явилися тут не раніше середини ХIХ століття. Однак місце для відвідин колишньої німецької колонії під Полянкою було обране невипадково.


Одна із учасниць воркшопу, журналістка із Німеччини Катаріна Мартін, вже не вперше приїздить до Полянки, а цього разу вона розповіла своїм друзям та колегам про свою бабцю, яка народилася у 1928-му році саме тут, у поселенні німців-колоністів.


Пізніше, у часи репресій та репатріацій 30-х років минулого століття, місцеві німці були виселені до Казахстану або у райони російського Сибіру. Але пам’ять про Волинь, про Житомирщину, переселенці та їх нащадки зберегли на довгі роки. Слід зазначити, що місцевий люд, мешканці селища Полянка, також бережуть пам’ять про колишніх сусідів, з якими наші пращури тривалий час жили у мирі та злагоді. Наступного дня учасники навчання ще раз поринули у товщу історичної памяті Житомирщини. Цього разу маршрут журналістів-дослідників проліг до Пулинського району, який свого часу був найбільше населений етнічними німцями, а упродовж п’яти років (1930-1935) мав статус німецького національного адміністративного району у складі УРСР. Нагадаємо, що 18 сільрад із 30-ти, які входили до Пулинського німецького національного району, мали статус національної німецької сільради.


У Житомирі учасники воркшопу працювали не лише у межах обласної наукової бібліотеки та у приміщенні обласного архіву. Житомирська міська музична школа №2 імені Святослава Ріхтера 30 жовтня 2019-го року стала місцем цікавого заходу, який, схоже, отримає своє продовження у журналістському матеріалі когось із двох десятків журналістів-дослідників.


Отже, захід, який тривав на Житомирщині аж п’ять днів, дав чимало поживи для майбутніх публікацій та матеріалів, які неодмінно з’являться не лише в Україні, але ще більшою мірою – у Німеччині.


Можна лише зауважити, що тема проживання та історія німців Волині має величезний потенціал для дослідників, науковців, але найпершою мірою – для журналістів.


Свого часу, у кінці 80-х років минулого століття, у часи горбачовської «перебудови», спалах уваги до історичної спадщини німців Волині ознаменувався інтенсивними науковими контактами, а також – низкою наукових праць, монографій, публікацій у багатьох ЗМІ. Житомирщина ще якихось 20 років тому неодноразово ставала місцем для проведення наукових форумів, конференцій та зустрічей українських краєзнавців та представників товариства «Волинь» із Німеччини. Сьогодні можна стверджувати, що тематика вивчення, дослідження та популяризації важливої історичної віхи у житті «великої» Волині зберігає актуальність і потребує змістовного продовження. Життя продовжується, і нове покоління людей по-новому і по-іншому сприймає ті події, які тривалий час замовчувалися, спотворювалися і спричинялися на забуття. Тим паче, що йдеться про важливу і спільну віху у житті двох великих народів і сьогодні – у житті двох великих європейських країн. Йдеться про події, які й досі вимагають свого вивчення, а ще більше – осмислення. Можна як завгодно довго називати можливі проєкти, перспективні напрямки та шляхи вдосконалення у процесі вивчення, увіковічнення та вшанування пам’яті людей, які жили, працювали, творили у доброму сусідстві та порозумінні. Але те, що благородна і вдячна справа вивчення спільної історії, активно і успішно продовжується – наразі доконаний факт.


Микола Корзун



Джерело статті: “https://zt.20minut.ua/Podii/pyat-dniv-u-stani-vorkshopu-abo-znovu-pro-te-scho-zabuttyu-ne-pidlyaga-10962618.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя